Ріпаковий шрот
Використання ріпакового шроту в раціоні молочної худоби у СВК «Остромечево» дозволило підвищити річні надої молока від однієї корови до 8 200 кг. До 900 г збільшилися і середньодобові прирости всього поголів'я. В господарстві стверджують, що отримувати такі високі результати тваринникам вдається за рахунок використання в кормах ріпакового шроту.
В останні роки популярність ріпакового шроту і макухи в годівлі великої рогатої худоби значно зросла. Це пов'язано з різким підвищенням вартості імпортного білкового сировини і збільшенням виробництва ріпаку в Білорусі. Однак багато господарства все ще недооцінюють важливість цього продукту в годівлі тварин.
Почасти це відбувається через наявність застарілої інформації про високому вмісті в ріпаковий шрот антиживильних речовин, таких як глюкозинолати і ерукової кислоти. У СПК «Остромечево» до використання ріпаку в раціонах ВРХ спочатку теж ставилися з обережністю. Цю проблему вирішила поява нових сортів ріпаку (00-ріпак) з незначним вмістом антиживильних речовин, які руйнуються бактеріями в рубці тварин і не мають негативного впливу на організм.
Незаперечними достоїнствами ріпакового шроту, з нашої точки зору, є його висока поживна цінність і низька вартість отримання білка з цього корму. Використання ріпакового шроту в годівлі високопродуктивних тварин має великі переваги, тому що він відноситься до кормів з високим вмістом захищеного від розщеплення в рубці протеїну. За даним показником ріпаковий шрот перевершує соняшниковий і наближається до соєвої. Це дає можливість повністю замінити в раціонах більш дорогий імпортний соняшниковий шрот і частково соєвий.
Зміст не расщепляемого в рубці протеїну в ріпаковий шрот багато в чому залежить від способу віджиму олії при переробці насіння. При гарячому віджиманні зміст не расщепляемого в рубці білка зростає. Цей аспект ми враховуємо при купівлі ріпакового шроту.
Порівняно з ріпаковою макухою в шроті міститься на 10-15 % більше сирого протеїну, що дозволяє зменшити згодовування білкового сировини і, відповідно, концентратів. Крім того, в шроті присутня мінімальна кількість масла, з-за чого передбачуване вміст ерукової кислоти також знижується. Це дає більше можливостей для згодовування його тваринам.
Хтось може сказати, що перевагою макухи є високий вміст енергії за рахунок наявності масла, але ми проблему нестачі енергії в кормах вирішуємо шляхом згодовування кукурудзяного силосу з високим вмістом зерна. Таким чином, дефіциту енергії у високопродуктивних корів не виникає.
Опираясь на опыт зарубежного животноводства, собственные знания и наблюдения, мы полностью исключили подсолнечный шрот из рационов скота и заменили его рапсовым. В настоящее время в кормлении крупного рогатого скота придерживаемся следующих норм скармливания рапсового шрота: для дойных коров — не более 30 % в комбикорм или до 2,5 кг на голову в сутки; для молодняка старших возрастов и бычков на откорме — до 25 %. Таким образом, практически все животные обеспечиваются белком из рапсового шрота.
Исключение составляют высокопродуктивные коровы с суточным удоем более 25 л, которым дополнительно скармливаем 0,5–1 кг соевого шрота. Введение дополнительных источников протеина обусловлено повышенной потребностью высокопродуктивных коров в не расщепляемом в рубце протеине. С ростом продуктивности потребность в «защищенном» белке увеличивается. Если не учитывать данный показатель, можно получить обратный эффект от скармливания белковых кормов. Надлишок швидко расщепляемого в рубці протеїну підвищить вміст сечовини в молоці і призведе до погіршення показників відтворення, а також до вибракування тварин.