Мелатонін

Синтетичний аналог гормону шишкоподібного тіла (епіфіза) мелатоніну.

Має адаптогенну, седативну, снодійну дію.

Нормалізує циркадні ритми. Підвищує концентрацію GABA і серотоніну в середньому мозку та гіпоталамусі, змінює активність піридоксалькінози, яка бере участь у синтезі GABA, допаміну та серотоніну. Відомо, що GABA є гальмівним медіатором у ЦНС, а зниження активності серотонінергічних механізмів може мати значення в патогенезі депресивних станів і розладів.

Регулює цикл сон-неспання, добові зміни локомотивної активності та температури тіла, позитивно впливає на інтелектуально-мнестичні функції мозку, на емоційно-особливу сферу. Сприяє організації біологічного ритму та нормалізації нічного сну. Покращує якість сну, знижує частоту нападів головного болю, запаморочення, покращує настрій. Пришвидшує засинання, знижує частоту нічних пробуджень, покращує самопочуття після ранкового пробудження, не викликає відчуття млявості, розбитості та втоми під час пробудження. Робить сновидіння яскравішими й емоційно насиченішими.

Адаптує організм до швидкої зміни часових поясів, знижує стресові реакції, регулює нейроендокринні функції.

Має імуностимулювальні й антиоксидантні властивості.

Основний фізіологічний ефект мелатоніну полягає в гальмуванні секреції гонадотропінів. Крім того, знижується, але в меншому ступені, секреція інших гормонів аденогіпофіза — кортикотропіну, ТТГ, СТГ.

Секреція мелатоніну підпорядкована циркадному ритму, що визначає, так само, ритмічність перегонотропних ефектів і статевої функції. Синтез і секреція мелатоніну залежать від освітленості — надлишок світла гальмує його утворення, зниження освітленості підвищує синтез і секрецію гормону. У людини на нічний годинник припадає 70% добової продукції мелатоніну. Мелатонін субстанція.